ДЗЕВЕРІН Ігор Олександрович

ДЗЕВЕ́РІН Ігор Олександрович

• ДЗЕВЕРІН Ігор Олександрович

(5.XI 1929, с. Драбів, тепер смт Черкас. обл.)

- укр. рад. літературознавець і критик, академік АН УРСР з 1988. Член КПРС з 1952. Закінчив 1952 Львів. ун-т. З 1966 — зав. відділом, з 1978 — директор Ін-ту л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. В 1962 — 73 і 1980 — 89 — головний редактор журналу "Радянське літературознавство" (з 1990 — "Слово і час"). Основні праці присвячено вивченню естетич. спадщини В. І. Леніна і творчості рос. революц. демократів, питанням історії укр. та рос. л-р. Автор першої узагальнюючої праці про творчість Остапа Вишні ("Остап Вишня", 1957). У монографії "Проблема сатири в революційно-демократичній естетиці" (1962) докладно охарактеризовано погляди В. Бєлінського, М. Чернишевського і М. Добролюбова на сатиру. У працях "Ленін і питання естетики" (1960), "Естетика ленінізму і питання літератури" (1967; друге вид. — 1975), "Про літературно-естетичні погляди В. І. Леніна" (1981) розкривається зміст і значення ленінського вчення про л-ру і мистецтво, осмислено оцінки, дані В. І. Леніним творчості М. Чернишевського, Л. Толстого, А. Чехова, М. Горького та ін. Значне місце в наук. інтересах Д. посідають методологічні проблеми літературознавства, витлумачення таких категорій, як партійність, народність, історизм тощо, питання теорії літ.-худож. критики. Його праці характеризує поєднання літературознавчого та філософсько-естетичного аспектів дослідження.

Керівник і один з авторів багатьох колективних літературознавчих праць, зокрема "Історії української літератури" у двох томах (1987 — 88), він очолює редколегії Української Літературної Енциклопедії, ряду видань укр. дожовтневої і рад. літ. класики, виступає зі статтями про сучас. літературний процес. Лауреат Респ. премії в галузі літ.-худож. критики (1982). За розробку наук. принципів, упорядкування й підготовку текстів Зібрання творів І. Я. Франка у 50 томах та за коментарі удостоєний Держ. премії Української РСР ім. Т. Г. Шевченка (1988). Окремі праці Д. перекладені болг., словац., нім. мовами.

■ Літ.: Шаблиовский Е. Изучая великое ленинское наследие. "Вопросы литературы", 1976, № 1; Гончаренко М. Грані дослідницького таланту. "Дніпро". 1979, № 11; Мазепа В. І. Естетичне вчення В. 1. Леніна і сучасність. "Комуніст України", 1982, № 6.

М. Г. Жулинський.