ДЗУГАЄВ Георгій Хасакойович

ДЗУГА́ЄВ Георгій Хасакойович

• ДЗУГАЄВ Георгій Хасакойович

[15 (28).III 1911, с. Дзугатикау, тепер Джавського р-ну Пд.-Осет. а. о. — 10.IV 1985, м. Цхінвалі]

- осет. рад. письменник, перекладач. Член КПРС з 1939. Закінчив 1937 Пд.-Осет. пед. ін-т (Цхінвалі). Учасник Великої Вітчизн. війни (брав участь у визволенні України від нім.-фашист. загарбників). Автор поеми "Хамат" (1936 — 37), в якій у дусі фольклор. традицій показав тяжку долю осетинців у дожовтн. час, зб. віршів "Проміння сонця", поеми "Комсомолець Солтан" (обидві — 1938), де художньо осмислює духовний світ учасника соціалістич. перетворень у рідному краї. У книгах "Твори" (1954), "Поеми" (1957), "Ключ серця" (1959) та ін. зібрано поезії про героїзм рад. людей у роки Великої Вітчизн. війни, про Леніна і партію, дружбу народів і мирну працю. Автор ліричних поем "Нателла" (1954 — 55), "Любов" (1956), повістей "В міжгір'ї" (1957), "Місячна ніч" (1967), романів "На лезі ножа" (1964), "Золоте джерело" (1974). П'єси "Гість ведмедя" (1977), "Діти сонця" (1980) — на сучасну тематику. Багато віршів Д. покладено на музику, деякі стали нар. піснями. Переклав окремі твори О. Пушкіна, М. Ісаковського, М. Тихонова, Н. Бараташвілі і Р. Гамзатова. Т. Шевченку присвятив кілька статей. Переклав його поему "Катерина", вірш "Н. Костомарову", "Автобіографію" та ін., деякі вірші І. Франка ("Гімн"), В. Сосюри, п'єсу В. Минка "Не називаючи прізвищ". Ряд творів Д. переклали Л. Куличенко і В. Колар.

♦ Тв.: Укр. перекл. -

[Вірші]. В кн.: Високий обрій, Одеса, 1974; Рос. перекл. — Добрый гость. М., 1962; Свет в горах. Тбилиси, 1965; Пройти над пропастью. М., 1986.

■ Літ.: Дзуццев Х. Георгий Дзугаев. В кн.: Очерк истории осетинской советской литературы. Орджоникидзе, 1967.

І. А. Луценко.