ДИННИК Андрій Леонтійович

ДИ́ННИК Андрій Леонтійович

• ДИННИК Андрій Леонтійович

(6.III 1920, с. Кобижча, тепер Бобровицького р-ну Черніг. обл. — 30.III 1987, м. Бровари Київ. обл.)

- укр. рад. поет. Закінчив 1949 Київ. політех. ін-т. Під час Великої Вітчизн. війни брав участь у партиз. русі. Друкувався з 1957. Автор збірок сатири і гумору "Підслухана розмова" (1962), "Ридикюль і Торбина" (1965), "Всім по заслузі" (1970), "За що не люблять" (1974), "Не в тому напрямку" (1976), "Кропива" (1980), "Веселенькі були" (1983), "Складна ситуація" (1985) та ін. Багато віршів Д. написано за мотивами нар. усмішок. Збірки для дітей: "Проста арифметика" (1971), "Іскри з льоду" (1978).

■ Літ.: Петренко Ю. Дотепне слово гумориста. "Літературна Україна", 1970, 6 березня; Артемчук І. Смійтеся на здоров'яі "Друг читача", 1984, 30 серпня.

Ю. М. Кругляк.