диподія

• диподія

[від. грец. δίς — двічі та πούς (ποδός) — стопа]

- поєднання двох стоп ямба або хорея, у якому сильним ритмічним наголосом виділяється друга стопа, тоді як перша не наголошується зовсім. Є два види Д.: хореїчна, напр.: "І якé ж ти маєш прáво, // Черепино недобúта, // Про своє спасення дбáти // Там, де гúне міліóн?" (І. Франко), і ямбічна, напр.: "Чи вже розбúито каземáти // В царській твердúні віковíй? // Загомонíли раз гармáти — // Чи се вже йдé останній бíй?" (Леся Українка). В кожному рядку цих катренів по дві Д., причому в хореїчних сильно наголошені треті склади, а в ямбічних — четверті. У деяких віршознавчих працях (А. Бєлого, А. Кубарєва) доводиться, що Д. походить від пеона.

Й. М. Голомбйовський.