ДИСКУСІЇ ЛІТЕРАТУРНІ

ДИСКУ́СІЇ ЛІТЕРАТУ́РНІ

• ДИСКУСІЇ ЛІТЕРАТУРНІ

(від лат. discussio — дослідження, розгляд)

- публічні обговорення спірних питань літ. процесу або історико-теор. проблем літературознавства. Д. л. є рушієм літ.-крит. думки, в них актуалізуються ключові для певного періоду соціально-естетичні критерії, оцінки та принципи аналізу худож. твору, визначаються перспективні шляхи літ. розвитку. За широтою охоплення матеріалу і масштабністю проблематики Д. л. можуть мати значення для всієї світової л-ри (так, у 18 ст. в боротьбі теоретиків мист-ва Ф. Шеллінга, А. і Ф. Шлегелів, А. Л. Ж. де Сталь, С. Т. Колріджа та ін. проти канонів класицизму обгрунтовано естетико-ідеол. принципи та поетику нового творчого методу), для певного нац. письменства (дискусія кінця 50-х pp. 19 ст. в рос. л-рі про роль мист-ва в житті народу і розвитку суспільства) або стосуватись якогось конкретного теор. положення (проблема типізації, широко обговорювана рад. літ. критикою в 50 — 60-х pp.) чи творчості окремого письменника (напр., Л. Толстого — на поч. 20 ст.), а то й одного твору ("Правда і кривда" М. Стельмаха в українській літературній критиці поч. 60-х pp.).

Поява нової укр. л-ри викликала в рос. журналах 1-ї пол. 19 ст. ("Отечественные записки", "Маяк", "Москвитянин", "Молва", "Северная пчела", "Библиотека для чтения" та ін.) літ. дискусію, в якій М. Чернишевський і М. Добролюбов переконливо довели право укр. л-ри на вільний і всебічний розвиток. Важливе значення для укр. л-ри, утвердження в ній реалістич. методу мала дискусія 1873 — 78, в якій взяли участь М. Драгоманоа, І. Білик, О. Кониський, В. Барвінський, І. Нечуй-Левицький, І. Франко. Завершилася вона статтею І. Франка "Література, її завдання і найважніші ціхи", де обгрунтовувалася сусп. роль, народність і нац. своєрідність укр. л-ри. Укр. літ. процес кін. 19 — поч. 20 ст. позначений дискусіями між представниками революц.-демокр., бурж.-ліберального і модерністського напрямів. Особливої актуальності набули питання про призначення і сусп. роль мистецтва, майстерність форми художнього твору.

В центрі літ. дискусій 20-х pp. стали проблеми нового творчого методу (стилю) рад. л-ри, зв'язків письменника і колективу, літератури і народу. Ці проблеми відображено у зб. "Шляхи розвитку української пролетарської літератури", що вийшов у Харкові 1928. Особливо гострою і насиченою була літ. дискусія 1925 — 28 з питань ідейно-естетичної орієнтації укр. л-ри, її масовості і худож. майстерності. У повоєнні роки виділяються Д. л. кінця 50 — 60-х pp. — про засоби типізації в л-рі соціалістич. реалізму, 60-х pp. — про діалектику традицій і новаторства, 80-х pp. — про стильові пошуки сучас. прози та діалектику національного й інтернаціонального в літературі. Див. також Критика літературна.

■ Літ.: Комишанченко М. П. Літературна дискусія 1873 — 1878 років на Україні. К., 1958; Ковалів Ю. І. Літературна дискусія 1925 — 1928 pp. K., 1990.

В. С. Брюховецький.