ДЛУГОШ (Długosz) Ян

ДЛУ́ГОШ (Długosz) Ян

• ДЛУГОШ (Długosz) Ян

(1415, м. Бжезниця, тепер Серадзького воєводства — 19.V 1480, Краків)

- польс. історик і дипломат, церк. діяч. Навчався 1428 — 31 в Краків, академії. З 1480 — львів. архієпископ. Гол. праця — "Історія Польщі" (кн. 1 — 12, лат. мовою), доведена до 1480, — поєднує в собі риси середньовіч. хронік з елементами гуманістич. історіографії. Для її написання Д. використав і давньорус. літописи, зокрема ті, що не дійшли до нашого часу (ймовірно, Київ. літописний звід 11 ст. у перемишльській обробці бл. 1100 і перемишльський єпископський звід бл. 1225 — 40). Праця містить численні відомості про Україну. Кн. 1 — 4 вперше надр. у Добромильській друкарні на кошти Я. Щ. Гербурта.

Тв.: Рос. перекл. — Грюнвальдская битва. М. — Л., 1962.

Літ.: Перфецький Є. Перемишльський літописний кодекс першої редакції в складі хроніки Яна Длугоша. "Записки Наукового товариства імені Шевченка", 1927 — 28, т. 147, 149.

Я. Д. Ісаєвич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me