ДМИТЕРКО Любомир Дмитрович

ДМИТЕ́РКО Любомир Дмитрович

• ДМИТЕРКО Любомир Дмитрович

[5 (18).III 1911, м. Винники, тепер Львівської обл. — 2.Х 1985. Київ]

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1943. Навчався 1928 — 29 в Кам'янець-Подільському ін-ті нар. освіти, 1930 — на сценарних курсах при Київ. кіноінституті. Учасник Великої Вітчизн. війни. Працював редактором на Київ. кіностудії, з 1962 — гол. ред. журн. "Вітчизна". Друкувався з 1928. У зб. віршів "Іду!" та кн. оповідань "Вітер зі Сходу" (обидві — 1930) відобразив боротьбу трудящих за Рад. владу і нове життя на Україні. Ці теми художньо осмислював у поетич. збірках "Товтри" (1931), "Молода земля" (1935), "Книга боротьби" (1939) та ін. У збірках віршів "Слава" (1942) і "На полі бою" (1944) звеличив ратний подвиг рад. народу, його віру в перемогу. Масовий трудовий героїзм, братерство народів, боротьба за мир — така тематична основа збірок віршів "Багряний ранок" (1945), "Вітчизна" (1948), "Добрі сусіди" (1951), "Зоря на обрії" (1957), "Осінь за океаном" (1959), "Причетність" (1975), "Земна вісь" (1977), "Крутий поріг" (1983) та ін. За збірки віршів "Основа" і "Світе мій" (обидві — 1978) удостоєний Держ. премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1979). У зб. "Новели" (1955), романах "Розлука" (1957), "Крізь дні і ночі" (1969), "Останні кілометри" (1972), трилогії "Міст через прірву" (1962 — 65), повісті "Кроки на шляху" (1967) Д. відтворює події минулої війни, показує становлення характеру молодого сучасника, розкриває благородні риси рад. людини. Широкі тематичні обрії охоплює драматургія Д. — п'єси "Генерал Ватутін" (1947), "Навіки разом" (1950) та ін. Морально-етичні проблеми порушено в п'єсах "Шляхи людські" (1954), "У золотій рамі" (1957), "Сенсація номер один" (1965), "Суд серця" (1969), "Лавровий вінок" (1973), "Той перший день" (1984) та ін. (поставлені в багатьох театрах України, зокрема Києва, Харкова, Дніпропетровська, Львова, Одеси, Луцька). Автор численних нарисів і статей, опублікованих у центр. і респ. пресі та в збірниках "Польські будні" (1949), "Високі завдання" (1953), "Добро і зло Канади" (1962), "З виру життя" (1972). Окремі твори Д. перекладено рос., груз., лит., болг. та нім. мовами.

Тв.: Твори, т. 1 — 4. К., 1981 — 82; Рос. перекл. — Песня о мужестве. М., 1943; Планета в теплых ладонях. М., 1966; Последние километры. М., 1975.

Літ.: Кузякина Н. Любомир Дмитерко. К., 1951; Дубина М. І. Творчість Любомира Дмитерка. К., 1977; Зуб І. В. На півстолітнім рубежі. В кн.: Дмитерко Л. Твори, т. 1 К., 1981; Незакінчена розмова. Спогади, літературна спадщина. К., 1987.

М. І. Дубина.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me