ДОЛЬЧЕ СТИЛЬ НУОВО

ДО́ЛЬЧЕ СТИЛЬ НУО́ВО

• "ДОЛЬЧЕ СТИЛЬ НУОВО"

(італ. dolce stil nuòvo — солодкозвучний новий стиль)

- італ. поетична школа 13 ст. Генетично пов'язана з лірикою прованс. трубадурів, поезією сіцилійської школи, реліг. лірикою (культ Мадонни). Основоположник школи — болонський поет Г. Гвініцеллі, його послідовники — флорентійські поети Г. Кавальканті, молодий Данте, Л. Джанні, Дж. Фрескобальді та ін. Осн. тема — шляхетна, витончена любов до жінки, чия досконалість є втіленням божественної мудрості. Апофеоз кохання — філос. споглядання вічної краси і через неї осягнення істини, яка має бути відтворена в поетично бездоганній формі (відгомін цих мотивів — у "Vita nova" Данте, в ліриці Петрарки). Жанри — канцона, сонет, балада, написані тосканським діалектом у вишуканому, гармонійному стилі.

О. Є.-Я. Пахльовська.