ДОМОВИТОВ Микола Федорович

ДОМОВИ́ТОВ Микола Федорович

• ДОМОВИТОВ Микола Федорович

(19 XII 1918, Петроград)

- рос. рад. письменник. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1961 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). Працював прохідником і монтажником на шахтах Донбасу, у пресі. Автор поетич. збірок "Паровоз" (1941), "Заспів" (1956), "Вулиця першого кохання" (1958), "Незабудки на бруствері" (1981), "Мить, день, життя..." (1982), "Назустріч серцю" (1984) — про сучасне і минуле Вітчизни, зб. повістей "Обвал" (1963), повісті для дітей "Хлоп'ята з вулиці Чапаєва" (1966, обидві — укр. мовою) та ін. Про тяжкі випробування рад. народу у Великій Вітчизн. війні, масовий партиз. рух, повоєнні роки розповідається в романі "Гірка горобина" (1966). Багато творів присвячено шахтарям Донбасу. Незаконно репресований 1943. Реабілітований 1956.

Тв.: Дороги жизни. К., 1959; Зарничник Избранное. Пермь, 1978; Листопад. Пермь, 1988.

Літ.: Гончаров Н. Когда запал в гранате... В кн.: Гончаров Н. Поющие пласты. Донецк, 1966.

В. А. Бурбела.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me