ДРАБКІНА Єлизавета Яківна

ДРАБКІ́НА Єлизавета Яківна

• ДРАБКІНА Єлизавета Яківна

(справж. прізв. — Бабинець)

[3 (16).XII 1901, Брюссель — 7.II 1974, Москва]

- рос. рад. письменниця. Член КПРС з 1917. Учасниця Великої Жовтн. соціалістич. революції. Закінчила 1921 Комуністичний ун-т ім. Свердлова і 1927 — Ін-т червоної професури (Москва). Написала роман "Вітчизна" (1934) та сповнені пафосом революц. романтики художньо-мемуарні книги про В. І. Леніна і його соратників: "Чорні сухарі" (1957 — 60), "Повість про ненаписану книгу" (1961), "Дивовижні люди" (1965), "Зимовий перевал" (1968); кн. "Назустріч бурям!" (1963, повість про Джона Ріда), біогр. нарис "А. І. Ульянова-Єлізарова" (1970). Автор публіцистичних книг про сучасне капіталістичне суспільство: "Де роботи витісняють людей" (1958), "Чорним по білому" (1959). Окремі твори Д. переклали С. Груничева і О. Бандура.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Балада про більшовицьке підпілля. К., 1969;'А. І. Ульянова-Єлізарова. К., 1981.

Т. П. Заморій.