ДРИНОВ Марин Стоянов

ДРИ́НОВ Марин Стоянов

• ДРИНОВ Марин Стоянов

[20.Х (1.XI) 1838, м. Панагюриште, тепер Пловдив. обл., Болгарія — 28.II (13.III) 1906, Харків]

- болг. і рос. історик-славіст, філолог, громад. діяч, дійсний член Петерб. АН з 1898, один із засновників і з 1869 голова Болг. літ. т-ва, почесний член ряду слов'ян. академій. З вересня 1858 по березень 1861 жив у Києві, відвідував філос. клас Київ. духовної семінарії. Закінчив 1865 істор.-філол. ф-т Моск. ун-ту. З 1875 (з перервами) — професор слов'янознавства Харків. ун-ту, з 1877 — засновник, секретар, з 1890 — голова Істор.-філол. т-ва при Харків. ун-ті. Як міністр освіти Болгарії (1878 — 79) перебудовував навчальну справу на демокр. засадах. Брав участь у створенні першої болг. конституції 1879. Автор першої болг. орфографії. Заклав основи болг. істор. науки і теорії болг. лексикографії. Розглядав питання розвитку болг. літ. мови, болг. літ. відродження, досліджував твори староболг. л-ри, вивчав пам'ятки, збирав і аналізував фольклор. Сприяв розвитку болг.-рос. і болг.-укр. культур. зв'язків. На формування наук. світогляду Д. значний вплив мали праці О. Бодянського, О. Потебні. Учнями Д. були М. Сумцов, М. Халанський, Б. Ляпунов.

Тв.: Заселение Балканского полуострова славянами. М., 1873; Южные славяне и Византия в X веке. М., 1876.

Літ.: Митряев А. І., Сурков О. М. До питання про оцінку Марина Дринова як історика-славіста. "Вісник Харківського державного університету", 1978, № 167, в. 10; Горина Л. В. Марин Дринов — историк и общественный деятель. М., 1986; Мазманьяну В. К. Марин Степанович Дринов — профессор Харьковского университета. Библиографический указатель работ на русском языке. Х., 1985.

І. А. Стоянов.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me