ДРОК Кость (Костянтин) Леонідович

• ДРОК Кость (Костянтин) Леонідович

(22.IV 1919, м. Луганськ)

- укр. рад. поет, перекладач. Член КПРС з 1944. Закінчив 1941 Дніпропетровський університет. Учасник Великої Вітчизн. війни. Працював у пресі. Друкується з 1938. До зб. "Син землі" (1948) увійшли вірші воєнних і перших повоєнних літ. Зб. віршів "Верховино моя" (1949) і зб. для дітей "Хочеш знати про Карпати" (1954) присвячено людям гірського краю. Збірки "Сузір'я миру" (1951), "Назустріч сонцю" (1953), "Дніпровські мелодії" (1956), "Доки серце б'ється" (1958), "Тобі радію" (1966), "Мелодії життя" (1972), "Весняний плин" (1976), "Під вітрилами літ" (1978), "Освідчення" (1979), "Ластівки над землею" (1985), "Осіннє вогнище" (1989), "Ствердження" (1990) — роздуми про сучасність і сучасників, про покликання людини на землі. Працює також у жанрі гумору й сатири. Переклав з угор. мови кн. поезій "Вибране" Е. Аді (1949), з рос. — ряд поезій В. Маяковського, С. Єсеніна, Є. Долматовського, М. Дудіна, М. Тихонова та ін. Окремі твори Д. перекладено рос. мовою.

♦ Тв.: Осіннє вогнище. К., 1989.

■ Літ.: Біба П. Костеві Дроку — 70. "Літературна Україна", 1989, 11 травня.

В. В. Громова.