ДРУНІНА Юлія Володимирівна

ДРУ́НІНА Юлія Володимирівна

• ДРУНІНА Юлія Володимирівна

(10.V 1924, Москва)

- рос. рад. поетеса. 1941 добровільно пішла на фронт і до кінця війни була санінструктором. Закінчила 1952 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). Подвиг рад. народу у Великій Вітчизн. війні, трагізм жіночої долі тих літ становлять гол. зміст її збірок "В солдатській шинелі" (1948), "Розмова з серцем" (1955), "Вітер з фронту" (1958), "Тривога" (1963). Тема фронтового братства звучить у віршах 70 — 80-х pp. Високі людські почуття оспівано в зб. "У двох вимірах" (1970), "Не буває любов нещаслива..." (1973), "Окопна зірка" (1975), "Бабине літо" (1980), "Сонце — на літо" (1983), "Це ім'я" (1984). Перекладає з української (вірші Л. Дмитерка, Д. Павличка та ін.), казах., татар., болг. мов. Окремі твори Д. переклали Л. Забашта, Н. Кащук, М. Лещенко, Т. Коломієць.

♦ Тв.: Избранные произведения, т. 1 — 2. М., 1981; Метель. М., 1988; Укр. перекл. — Солдатські будні. В кн.: З вогненних літ. К., 1975; Наші "Зимові". В кн.: Голоси Росії. К., 1978; "Ти поруч — і все розквітне...". В кн.: Сузір'я, в. 19. К., 1983; Скільки коштує страждання? "Літературна Україна", 1983, 10 березня;

[Вірші]. В кн.: Колодій В. Братерство. Львів, 1985.

І. Г. Панченко.