ДРУЦЕ Іон (Йон) Пантелійович

ДРУ́ЦЕ Іон (Йон) Пантелійович

• ДРУЦЕ Іон (Йон) Пантелійович

(3.IX 1928, с. Хородіште, тепер Дондюшан. р-ну)

- молд. рад. письменник. Закінчив 1957 Вищі літ. курси при Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). Пише молд. і рос. мовами. Автор збірок оповідань "Листя суму" (1957), "Туга за людьми" (1959), "Останній місяць осені" (1964), "Повернення на круги своя" (1972), "Дзвіниця" (1973), роману-дилогії "Тягар доброти нашої" (ч. 1 — "Степові балади", 1963; ч. 2 — "Тягар доброти нашої", 1968), п'єс "Каса маре" (1960, ішла в театрах України, зокрема в Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка), "Дойна" (1971), "Птахи нашої молодості" (1972), "Святая святих" (1977). Пише переважно на сільс. тематику. Твори Д., в основі яких — морально-етичні конфлікти, зігріті теплим гумором і оптимізмом, пройняті глибоким ліризмом і філос. роздумами про місце людини в житті, її духовну красу й багатство, про суперечливий процес формування нової свідомості селянства. В істор. романі "Біла церква" (1982) створив образ укр. філософа й письменника 18 ст. Паїсія Величковського.

Виступає з літературно-критич. та публіцистичними статтями на гострі теми сучасності. За деякими творами Д. знято кінофільми ("Останній місяць осені"; за однойм. новелою; відзначено Гран-прі на Міжнар. кінофестивалі фільмів для молоді в Каннах, 1967). Окремі твори Д. переклали М. Слов'янова, А. М'ястківський, М., Богайчук та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Георге, удовин син. К., 1961; Каса маре. К., 1972; Сила доброти нашої. К., 1972; Падурянка В кн.: Сузір'я, в. 8. К., 1974; Останній місяць осені. К., 1979; Сани. В кн.: Молдавське радянське оповідання. К., 1980; Запах стиглої айви. В кн.: Сучасна молдавська повість. К., 1985; Дойна. К., 1985; Дари. Одеса, 1986; Десять літ веснянкуватих. К., 1987; Рос. перекл. — Избранное, т. 1 — 2. М., 1984: Святая святых. М., 1984; Повести и рассказы. К., 1986; Одиночество пастыря. М., 1988.

С. Б. Семчинський.