ДУБОВКА Володимир Миколайович

ДУБО́ВКА Володимир Миколайович

• ДУБОВКА Володимир Миколайович

[2 (15).VII 1900, с. Огородники, тепер Поставського р-ну Вітеб. обл. — 20.III 1976, Москва]

- білорус. рад. поет. Закінчив 1925 Вищий літ.-худож. ін-т ім. В. Я. Брюсова (Морква). Був членом літ. об'єднань "Маладняк" і "Узвышша". У романтично піднесених творах славив завоювання Жовтня, духовне багатство рад. людини, красу рідної землі (збірки "Круча", 1923; "Поліська рапсодія", 1961; "Вірші", 1970, та ін.). Автор віршованих казок "Чудова знахідка" (1960), "Квітки — сонцеві дітки" (1963), повісті для дітей "Жовта акація" (1967), "Ганна Алелька" (1969), кн. оповідань-спогадів "Пелюстки" (1973) та ін. Брав участь у відзначенні 110-х роковин від дня народження Т. Шевченка в Харкові (1924). У ст. "Серцем жити і людей любити...", автобіогр. нарисах "Серед добрих людей" і "Мій життєпис" писав про Т. Шевченка та його вплив на свою творчість. Кобзареві присвятив вірш "Уклонюся низько" (створений 1959 під час перебування в Каневі). У липні — серпні 1925 приїжджав на Україну для встановлення зв'язків білорус. літературного об'єднання "Маладняк" зі Спілкою пролетар. письменників України "Гарт", виступав у Харкові на літ. вечорах. Переклав окремі твори П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри (присвятив йому вірш). Деякі твори Д. переклали І. Кулик, ї. Масенко, Д. Паламарчук, Б. Степанюк, О. Підсуха, О. Шевченко та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Нова Білорусь. К., 1929; [Вірші]. В кн.: Білоруська радянська поезія. Антологія, т. 1. К., 1971; О Білорусь, моя шипшино. В кн.: Слов'янське небо. Львів, 1972; Як синячок до сонця літав. К., 1974; Як Алик у тайзі заблукав. К., 1977; Рос. перекл. — Золотая ранніша. Л., 1961; Миловица. Минск, 1962; Полесская рапсодия. Л., 1967; Желтая акация. М., 1970.

Т. Б. Ліокумович.