ДУЗЬ Іван Михайлович

• ДУЗЬ Іван Михайлович

(18.XI 1919, Волочиськ, тепер місто Хмельн. обл.)

- укр. рад. літературознавець і критик, доктор філол. наук з 1964, професор з 1966, засл. працівник культури УРСР з 1967. Член КПРС з 1942. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1947 Одес. ун-т, з 1952 викладає в ньому. Досліджує проблеми методології, історію укр. л-ри, її взаємодії з л-рами ін. рад. народів. Автор мистецтвознавчої праці "Марія Садовська. Нарис про артистку" (1957), нарисів життя і творчості укр. рад. письменників: "Павло Усенко" (1958), "Публіцистика Павла Тичини" (1960), "Остап Вишня" (1962), "Олександр Корнійчук" (1963), "Петро Панч" (1966), "Степан Олійник" (1968).

♦ Тв.: Міжнародне значення української радянської літератури. Одеса, 1959; "Правда" і художнє слово. К., 1962; Українська радянська сатира 20-х років. Одеса, 1962; Гімн людині. К., 1967; Світлий дороговказ (Лепінська газета "Правда" про українську літературу). К., 1969; На лінії вогню. К., 1972; 3 відкритим серцем. Одеса, 1974; Генієм Леніна натхненні. К., 1977; Союз сердець. Літературні нотатки і нариси. Одеса; 1982; Від задуму до прем'єри. Творча історія п'єс Олександра Корнійчука. К., 1985; В серці у моїм... Одеса, 1988; Смішного слова чародій. Одеса, 1989; Високе осяяння душі. К., 1990.

І. В. Зуб.