ЕВЕРЛАНН (Øverland) Арнульф

Е́ВЕРЛАНН (Øverland) Арнульф

• ЕВЕРЛАНН (Øverland) Арнульф

(27.IV 1889, м. Крістіансанн — 25.III 1968, Осло)

- норв. поет. Учасник соціалістич. руху. У 1941 — 45 був ув'язнений, перебував у фашист. концтаборах. Перші збірки філос. та інтимного характеру — "Самітне свято" (1911), "Сто скрипок" (1912). У збірках "Адвент" (1915), "Хліб і вино" (1919) та ін. Е. звернувся до соціальних проблем; його вірші пройняті відвертим запереченням капіталістич. дійсності, мають антивоєнне спрямування. Зб. "Червоний фронт" (1937) — про героїчну боротьбу ісп. народу проти фашизму. Під час окупації Норвегії вірші Е. поширювалися нелегально (зб. "Переживемо все", вид. 1945). В повоєнні роки соціальні мотиви ослабли (збірки "Закінчена свічка", 1960; "На горі Неве", 1962). Автор п'єс, новел, публіцистки, кн. "Північ між заходом і сходом" (1947), мовознавчих трактатів. 1927 відвідав СРСР, симпатії до нашої країни відбилися у зб. "Блакитна гора" (1927). Оповідання Е. "Той, що пропав без вісті" перекл. О. Сенюк (кн. "Сучасна норвезька новела". К., 1975).

♦ Тв.: Рос. перекл. -

[Вірші]. В кн.: Ссвременная скандинавская поэзия. М., 1959;

[Новели]. В кн.: Норвежская новелла XIX — XX веков. Л., 1974.

Г. П. Кочур.