ЕЛІТІС Одіссей

ЕЛІ́ТІС Одіссей

• ЕЛІТІС Одіссей

('Ελύτης; справж. прізв. — Алепуделіс)

(1911, м. Іракліон, о. Кріт)

- грец. поет. Деякий час перебував під впливом сюрреалізму (перша зб. "Орієнтації", 1936). У збірках "Споради" (1938), "Геліос перший" (1943) відійшов від цього напряму. Поема "Пісня героїчна й скорботна про поручика, який загинув в Албанії" (1945) має антивоєнне спрямування. Найзначніший твір Е. — філос. поема про істор. долю Греції "Достойно єсть" (1960; поклав на музику 1964 М. Теодоракіс). Е. належать також збірки "Геліос Геліатор", "Світлодерево..." (обидві — 1971), "Ро з Ерота" (1972), "Три поеми під прапором сприяння" (1982). Лауреат Нобелівської премії (1979). Окремі твори Е. переклали І. Бетко, О. Пономарів, В. Степаненко, А. Чердаклі.

Тв.: Укр. перекл. — Достойно єсть. "Всесвіт", 1980, № 10; [Вірші]. "Літературна Україна", 1987, 12 листопада; Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Западноевропейская поэзия XX века. М., 1977; [Вірші]. В кн.: Геракл и мы. М., 1983.

Літ.: Чернишова Т. Поет Еллади. "Всесвіт", 1980, № 10.

Т. М. Чернишова.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me