ЕЛЬЧИН

Е́ЛЬЧИН

• ЕЛЬЧИН

(справж. — Ефендієв Ельчин Ільяс-оглу; 13.V 1943, Баку)

- азерб. рад. письменник і літературознавець, канд. філол. наук з 1970. Член КПРС з 1965. Закінчив 1965 Азерб. ун-т (Баку). Автор збірок повістей і оповідань "Відчинене вікно" (1969), "Землею проходять поїзди" (1974), "Історія однієї зустрічі" (1977), "Повісті" (1979), "Казка солов'я" (1983), романів "Махмуд і Маріям" (1981), "Білий верблюд" (1985), кіноповістей "Удар в спину" (1975), "Не вбий мене, мисливцю" (1978), літ.-крит. праць "Критика і проблеми нашої літератури" (1981), "Класики і сучасники" (1987). Е. звертається до минулого і сучасного свого народу, використовує фольклор. У центрі його прози — людина з яскраво вираженим нац. характером. Окремі твори Е. переклали В. Ціпко, М. Мірошниченко та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Землею проходять поїзди. В кн.: Сузір'я, в. 13. К., 1979: Рос. перекл. — Серебристый фургон. М., 1978; Махмуд и Мариам. Баку, 1985; Автокатастрофа в Париже. М., 1987; Поле притяжения. М., 1987.

Т. Г. Гусейнов.