ЕРАЗМ РОТТЕРДАМСЬКИЙ

ЕРА́ЗМ РОТТЕРДА́МСЬКИЙ

• ЕРАЗМ РОТТЕРДАМСЬКИЙ

[Дезідерій; Erasmus Roterodamus; Desiderius; справж. — Герт Гертсен; 28.Х 1466 (за ін. даними — 1465, 1467, 1469), Роттердам — 12.VII 1536, Базель]

- нідерл. письменник, богослов, філософ-гуманіст епохи Відродження. Навчався в Голландії, 1495 — 99 — у Париз. ун-ті, ін. ун-тах Європи. Друг Т. Мора. Жив у Франції, Англії, Італії, Німеччині, Швейцарії. Відіграв визначну роль у формуванні європ. гуманіст. думки. Писав лат. мовою. Знавець класич. старожитностей, Е. Р. уклав збірники "Прислів'я" (1500, в якому прокоментував вислови й притчі відомих антич. та ін. авторів з питань політики, культури, релігії), "Параб.ли" (1514) та "Апофегми" (1531). Видав 1517 грец. текст Нового завіту зі своїми коментарями; з грец.кого першоджерела здійснив його новий лат. переклад, в який вніс уточнення, звільнивши від пізніших нашарувань канонічний церк. лат. текст (т. з. Вульгату). Це підривало довір'я до офіційного догматичного тлумачення Біблії катол. богословами та об'єктивно сприяло поширенню Реформації. Всесвітньовідомий твір "Похвала Глупоті" (1509; укр. перекл. В. Литвинова) — гостра сатира на феод. суспільство і церк. обскурантизм. Зб. "Домашні бесіди" (1518) — діалоги морально-дидактичного характеру. Ін. твори: "Про свободу волі" (1524), "Мова, або Про вживання мови на добро і на шкоду" (1525), "Про розумне навчання і виховання юнаків" (1529) та ін. У листі до Йонаса Йодока від 10 травня 1521 Е. Р. писав про своє прагнення бути корисним різним народам, у т. ч. рутенам (українцям). Твори Е. Р. на Україні були відомі здавна. У б-ці Києво-Могилянської академії (тепер у складі ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН УРСР) збереглося прижиттєве видання "Примітки до Нового завіту" (1527). У 60-і pp. 17 ст. Єпіфаній Славинецький переклав брошуру Е. Р. "Про пристойність дитячої поведінки" (під назвою "Громадянство звичаїв дитячих"). Іван Вишенський полемізував з Е. Р. щодо деяких положень, які той висловив у "Похвалі Глупоті", Й. Кононович-Горбацький цитував Е. Р. у своїй риториці "Оратор Могилянський". Феофан Прокопович згадував його у кн. "Риторика" (розділ "Жанри і дотепи"). До спадщини Е. Р. звертався Г. Сковорода, використовував його думки і образи ("Ікона Алківіадська"). Мотиви твору "Похвала Глупоті" розробляли поети Симон Симонід (поема "Женці", 1614). Лазар Баранович (вірш "Мудрий простому не в смак, ганить мудрого простак", 1671), Семен Климовський (віршовані твори "Про правосуддя начальників" і "Про смирення найвищих", 1724, та ін.). З творами Е. Р. були добре обізнані Мелетій Смотрицький, Антоній Радивиловський, Лаврентій Зизаній, Христофор Філалет та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Похвала Глупоті. К., 1981; Рос. перекл. — Похвала глупости. — Навозник гонится за орлом. — Разговоры запросто. В кн.: Брант С. Корабль дураков. — Эразм Роттердамский. Похвала глупости; Навозник гонится за орлом; Разговоры запросто, — Письма темных людей. — Ульрих фон Гуттен. Диалоги. М., 1971; Похвала Глупости. М., 1983; Стихотворения. В кн.: Эразм Роттердамский. Стихотворения. — Иоанн Секунд. Поцелуи. М., 1983.

■ Літ.: Маркиш С. П. Знакомство с Эразмом из Роттердама. М., 1971; Кузьмич П. Утікач із святої обителі. "Людина і світ", 1976, № 11; Смирин М. М. Эразм Роттердамский и реформационное движение в Германии. М., 1978; Кобів й. Еразм Роттердамський і його безсмертна сатира. В кн.: Еразм Роттердамський. Похвала Глупоті. К., 1981; Шевчук В. "Я прагну бути корисним рутенам...". "Всесвіт", 1986, № 12; Эразм Роттердамский и его время. М., 1989.

Г. Л. Рубанова, В. О. Шевчук.