ЕФТІМІУ (Eftimiu) Віктор

ЕФТІМІ́У (Eftimiu) Віктор

• ЕФТІМІУ (Eftimiu) Віктор

(24.I 1889, с. Бобоштиця, тепер на тер. Нар. Соціалістич. Республіки Албанії — 27.XI 1972, Бухарест)

- рум. письменник, академік Рум. академії з 1948, Герой Соц. Праці (1969). З 1905 Е. жив у Бухаресті. В різний час очолював Нац. театр. За фашист. режиму був двічі ув'язнений. Автор п'єс (більшість — віршовані), серед яких виділяються цикли про нац. і давньогрец. міфологію та середньовічну історію (найвідоміша — казка-феєрія "Нанизуйся, перлино", 1911), та п'єс на морально-етичні теми. Йому належать поетич. збірки "Вірші самотини" (1912), "Священні лебеді" (1920), "Підземна ніч" (1933), "На славу батьківщині" (1967), "Космос" (1971) та ін., до яких увійшло понад 1000 сонетів. До давньослов'ян. міфології звернувся у п'єсі "Теохріс" (1933). П'єса "Червона наречена" (1912) відтворює боротьбу рос. революціонерів проти самодержавства, роман "Містична бестія (життя і смерть Распутіна)" (1920) — кризу рос. царизму. Звертався до образу Петра Могили (сонет "Могили"). В поемі "Іонвода Лютий" (1971) змалював лицарську звитяжність запорізьких козаків, які прийшли на допомогу господарю Молдавії, що виступив 1574 проти тур. поневолювачів. Переклав драму "Борис Годунов" О. Пушкіна.

С. В. Семчинський.