ЖАДОВСЬКА Юлія Валеріанівна

ЖАДО́ВСЬКА Юлія Валеріанівна

• ЖАДОВСЬКА Юлія Валеріанівна

[29.VI (11.VII) 1824, с. Суботіно Яросл. губ. — 28.VII (9.VIII) 1883, с. Толстиково Костром. губ.]

- рос. письменниця. Навчалась у приват. пансіоні (Кострома). Дебютувала віршами. Популярною була її любовна і пейзажна лірика (вірші "Ніч", 1846; "Погляд", "Я сповнена чудесних звуків", обидва — 1847; "Тихо я сама бреду по саду", 1857). З часом у поезії (зб. "Вірші", 1858) зазвучали соціальні мотиви. Лірика Ж. близька до народнопісенної традиції. Тематика повісті "Простий випадок" (1847), романів "Осторонь від великого світу" (1857) і "Жіноча історія" — траг. кохання, сімейні стосунки, емансипація жінки. В повісті "Відстала" (1861) реалістично зображено життя дворянства напередодні реформи 1861. Відомі романси М. Глинки та О. Даргомижського на слова Ж. "Ти скоро забудеш мене" (1845), "І досі ще його безмірно я люблю" (1846). До нелегкої долі письменниці співчутливо ставився Т. Шевченко (про це — див. запис у щоденнику 13.IV 1858). П. Грабовський переклав (1895) її вірш "Нива".

♦ Тв.: Полное собрание сочинений, т. 1 — 4. СПБ, 1894; Избранные стихотворения. Ярославль, 1958; Укр. перекл. — Нива. В кн.: Грабовський П. Твори, т. 1. К., 1964.

■ Літ.: Благово В. А. Поэзия и личность Ю. В. Жадовской. Саратов, 1981; Добролюбов Н. А. Стихотворения Юлии Жадовской. В кн.: Добролюбов Н. А. Собрание сочинений, т. 1. М., 1986.

Н. М. Нагорна.