ЖАРКО Яків Васильович

ЖАРКО́ Яків Васильович

• ЖАРКО Яків Васильович

[псевд. — Жарченко, Пан Шпилька та ін.; 13 (25).II 1861, Полтава — 25.V 1933, Краснодар]

- укр. рад. письменник і актор. Нар. в сім'ї дрібного урядовця. За революц. діяльність був виключений з Полтав. гімназії, 1880 закінчив земську фельдшерську школу. Брав участь у народовольському русі, був під наглядом поліції. В 1886 — 96 — актор труп М. Старицького, М. Кропивницького і П. Саксаганського. Залишивши сцену, жив на Катеринославщині (тепер Дніпроп. обл.), в Маріуполі, Катеринодарі (тепер Краснодар). Був членом Т-ва аматорів вивчення Кубані, працював у Кубан. статист. к-ті, завідував Кубан. наук. і Кубан. худож. музеєм ім. А. В. Луначарського. Дебютував 1884 зб. "Перші ліричні твори, ч. 1". Писав вірші, пісні (зб. "Пісні", 1905), балади (зб. "Балади та легенди", 1913), байки (зб. "Байки", 1899), оповідання (зб. "Оповідання", 1899) про тяжку долю трудящої людини за царизму, сатир. вірші (зб. "Катеринославцям. Сатиричні вірші пана Шпильки", 1912), статті на краєзнавчі теми ("На Кубані", 1912) тощо. В рад. час опубл. низку поезій "З єгипетського циклу" в журн. "Життя й революція". Переклав вірш "Очерет" М. Лермонтова (побутує як укр. нар. романс "Рибалка молоденький над річкою сидів"). Залишив спогади про Панаса Мирного (не опубл.). Архів Ж. зберігається в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.

♦ Тв.: Оповідання. Полтава, 1899; Пісні. Катеринодар, 1905; Пташки. В кн.: Українська муза. К., 1908; Байки. К., 1912; Балади та легенди. Катеринодар, 1913; [Вірші]. В кн.: Антологія української поезії, т. 3. К., 1984; [Твори]. В кн.: Українська новелістика кінця XIX — початку XX ст. К., 1989.

■ Літ.: Зеров М. Аполог в українській літературі XIX — XX в В кн.: Байка і притча в українській літературі XIX — XX в. К., 1931.

В. І. Мазний.