ЖАРОВ Олександр Олексійович

ЖА́РОВ Олександр Олексійович

• ЖАРОВ Олександр Олексійович

[31.III (13.IV) 1904, с. Семенівське, тепер Можайського р-ну Моск. обл. — 7.ІХ 1984, Москва]

- рос. рад. поет. Член КПРС з 1920. Навчався в Моск. ун-ті. Учасник Великої Вітчизн. війни. Перша збірка — "Слово про Поволжя" (1921). Осн. тема творчості Ж. 20-х pp. — комсомол (поеми "Комсомолець", "Майстер Яків", обидві — 1924; збірки віршів "Льодохід", 1923; "Мужність", 1936, та ін.). Автор поеми "Дзержинський" (1934 — 53), віршів про В. І. Леніна ("Пам'яті вождя", "Шлях Ілліча", "Похорон Леніна", "Місто Леніна" та ін.). У творах періоду війни звеличив героїзм рад. воїнів, моряків (поеми "Богатир", 1942; "Борис Сафонов", 1944; зб. "На Чорному морі", 1942, та ін.). У повоєнні роки писав лірику (зб. "На землі, в небесах і на морі", 1960; "Щастя в кожен дім", 1975). Автор текстів популяр. пісень "Злиньте вогнями", "Завітний камінь" та ін. Україні присвятив кілька віршів ("Тракторному України", "Пісня про Макара Мазая", "Івану Козловському" та ін.). Перекладав твори В. Сосюри, М. Терешенка, П. Усенка. Окремі твори Ж. переклали М. Пригара, Є. Фомін, М. Доленго, Н. Забіла, Н. Сухомлин, О. Бургардт та інші.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 3. М., 1980 — 81; Где ты, утро раннее? М., 1985; Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Антологія російської поезії в українських перекладах. Х., 1925; Китайча Чу-Лін. Одеса, 1933; Прапоровим юності. Х. — Одеса, 1933: Завітний камінь. В кн.: Слава Жовтню. К., 1948.

■ Літ.: Шкерин М. В. Александр Жаров. М., 1980.

М. М. Радецька.