ЖДАНОВ Іван Миколайович

ЖДА́НОВ Іван Миколайович

• ЖДАНОВ Іван Миколайович

[22.VI (4.VII) 1846, м. Шенкурськ, тепер Арх. обл. — 11 (24). VII 1901, м. Алупка, тепер Крим. обл., похов. у Петербурзі]

- рос. літературознавець, фольклорист і етнограф, академік Петерб.. АН з 1899. Закінчив 1872 Петерб. ун-т. У 1878 — 82 — професор Київ. ун-ту, читав лекції на Вищих жіночих курсах та в Колегії Павла Галагана. З 1882 — професор Історико-літ. Ін-ту в Петербурзі, 1895 — 1901 — професор Петерб. ун-ту, з 1893 — Вищих жіночих курсів. Представник порівняльно-історичного методу в літературознавстві. Осн. праці: "Руська поезія в домонгольську епоху" (опубл. 1879), "Література „Слова о полку Ігоревім"" (опубл. 1880); "До історії руської билинної поезії" (опубл. 1881), "Слово о Законі і благодаті та Похвала кагану Володимиру", "„Слово" Данила Заточника", "Твори царя Івана Васильовича" (всі три — опубл. 1904). Автор багатьох літературознавчих статей, розвідок. До праць Ж. зверталися М. Драгоманов, І. Франко, В. Перетц, А. Лобода та ін. укр. дослідники. 1896 у "ЗНТШ" (т. 20) опубл. рецензію І. Копача на монографію Ж. "Руський билинний епос" (1895).

Тв.: Сочинения, т. 1 — 2. СПБ, 1904 — 07.

Літ.: А. Ч. [Чебышев]. И. Н. Жданов. Биографический очерк. В кн.: Жданов И. Н. Сочинения, т. 2. СПБ, 1907.

І. Д. Бажинов.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me