ЖЕБУНЬОВ Леонід Олександрович

ЖЕБУНЬО́В Леонід Олександрович

• ЖЕБУНЬОВ Леонід Олександрович

(псевд. і крипт. — Л. Ж., Левко, Український демократ Л. Ж., Хуторянин; 1851 — 1919)

- укр. публіцист і культурно-громад. діяч. Нар. на Катеринославщині в дворян. сім'ї. Навчався в Петровській сільськогосп. академії (Москва). 1872 виїхав до Цюріха. Повернувшись до Росії, брав участь у народовол. русі. Зазнавав арештів, 1883 — 87 відбував заслання у Сибіру (Мінусінськ). Один з організаторів встановлення пам'ятника І. Котляревському 1903 у Полтаві, з 1908 — член Об'єднаного комітету по спорудженню пам'ятника Т. Шевченку у Києві. Друкувався (починаючи з 80-х pp.) у журналах "Зоря", "Літературно-науковий вістник", "Украинская жизнь", "Рідний край", газ. "Рада". Осн. проблематика публіцистичних виступів Ж. — становище укр. культури, зокрема преси, у царській Росії. Автор статей про Т. Шевченка ("До справи другого конкурсу моделей пам'ятника Шевченкові", 1911; "Ще про фонд ім. Шевченка", 1914), нарисів і спогадів про "ходіння в народ", оповідання "Несподівана пригода" (1908). Листувався з І. Франком.

■ Літ.: Тисяченко Г. Л. О. Жебуньов. "Книгарь", 1919, № 28.

Ф. П. Погребенник.