ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ Євген Ієронімович

ЖЕЛЕХІ́ВСЬКИЙ Євген Ієронімович

• ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ Євген Ієронімович

(24.XII 1844, с. Хишевичі, тепер Городоцького р-ну Львів. обл. — 18.II 1885, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ)

- укр. лексикограф і фольклорист. Закінчив 1869 Львів. ун-т. Викладав класичні та укр. мови в укр. гімназіях Перемишля й Станіслава (з 1872). Один із засновників т-ва "Просвіта" у Львові. Автор "Малорусько-німецького словаря" (т. 1 — 2, 1886; т. 2, завершив С. Недільський), укладеного на основі фонет. принципу правопису, названого "желехівкою". Цей правопис певний час був поширений на тер. Західної України. Ж. належать розвідки з фольклору ("Деякі уваги про творення й збереження народних пісень руських", 1884, та ін.), публікації укр. нар. колядок і повір'їв ("З уст народу", 1868).

Літ.: Худаш М. Л. Є. І. Желехівський. "Мовознавство", 1970, № 1.

М. Л. Худаш.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me