ЖЕЛИБОРСЬКИЙ Арсеній

ЖЕЛИБО́РСЬКИЙ Арсеній

• ЖЕЛИБОРСЬКИЙ Арсеній

(світське ім'я й по батькові — Андрій Стефанович; 1618 — кін. 1662 або поч. 1663)

- укр. церк. і культур. діяч. Був львів. правосл. єпископом (з 1641). Під наглядом Ж. 1641 — 51 перебували друкарні Львівська братська й Унівська, в яких за його ініціативою здійснено перевидання "Поученія новоставленному іерееви..." та "Науки о тайнахъ церковныхъ" (1642). Надр. "Катехізис" (Львів, 1645), а також "Требник" (Львів, 1645), "Номоканон" і "Служебник" (обидва — Львів, 1646), "Акафісти" (Унів, 1660), де Ж. виступив автором передмов. Ж. присвячено панегірик "Єводія, албо Слодковонный дойзрЂлых в молодом вЂку, єго милости господина отца Арсенія Желиборского... духовных цнот запах..." Григорія Бутовича (Львів, 1642).

Літ.: Студинський К. Три панегірики XVII віку. "Записки Наукового товариства імені Шевченка", 1896, т. 12, кн. 4; Исаевич Я. Д. Преемники первопечатника. М., 1981.

М. М. Сулима.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me