ЖЕМАЙТЕ Юлія

ЖЕМА́ЙТЕ Юлія

• ЖЕМАЙТЕ Юлія

(справж. — Бенюшявічюте-Жімантене)

(4.VI 1845, маєток Буканте в Жемайтії, тепер на території Плунгеського району — 7.XII 1921, м. Маріямполе)

- литовська письменниця. Систематичної освіти не мала. Вітала рос. революцію 1905 — 07. 1908 брала участь у роботі Всерос. жіночого з'їзду в Петербурзі. З 1912 жила у Вільнюсі, працювала редактором газ. "Лєтувос жиньос" ("Литовські вісті"). В 1916 — 21 перебувала в США, де збирала серед литовців-емігрантів кошти для допомоги потерпілим від 1-ї світової війни. Гол. тема творчості Ж — життя лит. села. Однією з перших у лит. л-рі показала наростання класової боротьби (повість "Біля маєтку", 1902). Виступала на захист безправної, пригнобленої жінки (повісті "Невістка", 1896; "Пятрас Курмяліс", 1898). Торкалася також антиклерикальної тематики (оповідання "Пожертва святому Юргісові", 1905; "На прощу до Шидлави", 1906). Автор комедій, оповідань для дітей, нарисів, фейлетонів, публіцистич. статей, "Автобіографії" (незакін., опубл. 1931). Твори Ж. багаті на діалоги, що інколи наближає її прозу до драматургії. Окремі оповідання Ж. переклав Ю. Назаренко.

Тв.: Укр. перекл. — Оповідання. К., 1949; Пожертва святому Юргісові. К., 1958; Рос. перекл. — Избранные сочинения, т. 1 — 2. М., 1951; Сноха. М., 1978.

Літ.: Назаренко Ю. Народна письменниця Литви. В кн.: Жемайте. Оповідання. К., 1949.

В О. Федорченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me