ЖЕМЧУЖНИКОВ Олексій Михайлович

ЖЕМЧУ́ЖНИКОВ Олексій Михайлович

• ЖЕМЧУЖНИКОВ Олексій Михайлович

[10 (22).II 1821, м. Почеп, тепер Брян. обл. — 25.III (7.IV) 1908, Тамбов, похов. у Москві]

- рос. поет, почес. академік Петерб. АН з 1900. Закінчив 1841 Петерб. уч-ще правознавства. Друкувався в журналах "Современник", "Искра", "Отечественные записки", "Вестник Европы", "Русская мысль" та ін. Разом з братами Володимиром і Олександром та О. К. Толстим публікував гумористичні твори під колективним псевдонімом Козьма Прутков. Автор поетич. циклів ("Сільські враження і картинки", 1886 — 91; "Пісні старості", 1892 — 98; "Прощальні пісні", 1900 — 07), комедій у віршах ("Дивна ніч", 1850; "У чому вся суть?", 1872), сатир. віршів ("Літератори-гасильники", 1870; "В Європі", 1871), віршів про тяжку долю народу ("Жебрачка", 1857), пародій на представників "чистого мистецтва", ліричних мініатюр, в яких оспівав кохання, дружбу, красу природи. Відгуки на творчість Ж. друкувалися в західноукр. пресі (газ. "Буковина", 1896, № 68; журн. "Літературно-науковий вістник", 1900, т. 3, кн. 4). Ставився з великою пошаною до Т. Г. Шевченка, допомагав поетові матеріально.

♦ Тв.: Стихотворения, т. 1 — 2. СПБ, 1898; Избранные произведения. М. — Л., 1963; Стихотворения. М., 1988.

■ Літ.: Жуков Д. Козьма Прутков и єго друзья. М., 1983.

Н. М. Нагорна.