ЖЕНЧЕНКО Віктор Васильович

ЖЕ́НЧЕНКО Віктор Васильович

• ЖЕНЧЕНКО Віктор Васильович

(20.Х 1936, с. Оболонь, тепер Семенівського р-ну Полтав. обл.)

- укр. рад. поет, перекладач, засл. артист УРСР з 1986. Закінчив 1960 Харків. консерваторію. Працював солістом Донец. театру опери та балету, Великого театру опери та балету в Ташкенті, з 1965 — соліст Київ. філармонії. Автор збірок "Струна" (1971), "Батькова скрипка" (1974), "Сонячний бік вулиці" (1980), "У сяйві тополиних грацій..." (1983), в яких розкриваються духовна велич людини, облагороджуюча сила мистецтва, а також тема боротьби за мир і збереження цивілізації. Для дітей написав зб. віршів "Яринчин віночок" (1984). З узб. мови переклав збірки "Пісні Узбекистану" (1972), "Повісті" Х. Назіра (1975), повість "Пригоди Турткоза" С. Анарбаєва (1984), окремі твори Зульфії, Сайяра, М. Бабаєва, Е. Вахідова, А. Ібодіна, Л. Махмудова; з казах. — повість "Удвох із батьком" К. Найманбаєва (1983), деякі твори Б. Момиш-ули, М. Сундетова та ін. Окремі вірші Ж. перекладено рос., білорус., узб., казах., латис мовами.

Тв.: Поезії. К., 1986.

Літ.: Вахніна Л. Сходять зерна поезії. "Дніпро", 1975, № 10.

Л. М. Скирда.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me