ЖИЛІНСКАЙТЕ Вітауте

ЖИЛІНСКА́ЙТЕ Вітауте

• ЖИЛІНСКАЙТЕ Вітауте

(13.XII 1930. Каунас)

- лит. рад. письменниця. Закінчила 1955 Вільнюс. ун-т. Автор докум. повісті "Моя ненависть сильніша" (1964) — про підп. боротьбу комсомольців у роки Великої Вітчизн. війни. У сатир. оповіданнях і гуморесках (збірки "Не з першого погляду", 1962; "І я пас козлів", 1965; "Ангел над містом", 1967; "Сатири", 1978; "Картина", 1981; "Дурман", 1984), звертаючись до коміч. ситуацій, гіперболізованих характерів, порушує проблеми сучас. моралі й побуту, висміює духовний примітивізм. Пише і для дітей (книги "Міке-велетень", 1967; "Робот і метелик", 1978; "Льодова фея", 1979; "Тільки нікому не говори", 1988). Окремі твори Ж. переклали О. Градаускене, Н. Непорожня.

Тв.: Укр. перекл. — Гуморески. В кн.: Сузір'я, в. 5. К., 1971; Міке-велетень. К., 1978; Моя ненависть сильніша. К., 1983; Робот і метелик. К., 1983; Подорож у Тандадрику. К., 1986; Рос. перекл. — Ангел над городом М., 1972; Мике-великан. М. 1973; Парадоксы М., 1979; Вариации на тему М., 1983; Мой бедный нейрон. М., 1986; Как убить время. Вильнюс, 1987.

Літ.: Вирус зла под микроскопом сатирика. Обсуждение творчества Витауте Жилинскайте в Москве. "Литва литературная", 1988, № 6.

Б. С. Масьонене.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me