ЖИТКОВ Борис Степанович

ЖИТКО́В Борис Степанович

• ЖИТКОВ Борис Степанович

[30.VIII (11.IX) 1882, Новгород — 19.Х 1938, Москва]

- рос. рад. письменник. Жив в Одесі, де брав участь у студ. русі та революц. подіях 1905. Закінчив 1906 природничий ф-т Новорос. ун-ту (Одеса), 1916 — Петерб. політех. ін-т. Автор повістей (цикли: "Зле море", 1924; "Морські історії", 1925 — 37), п'єс ("П'ятий пост", 1927; "Сім вогнів", 1929), наук.-популярних книжок з історії техніки ("Про цю книжку", 1927; "Пароплав", 1935). У романі "Віктор Вавич" (кн. 1 — 2, 1929 — 34, про події першої рос. революції) використав одеські враження. Твори Ж. для дітей, зокрема, зб. "Оповідання про тварин" (1935), оповідання "Пудя", "Червоний командир", "Завія", "Мангуста" та ін., своєрідна повість-енциклопедія "Що я бачив" (вид. 1939) мали велике значення для розвитку рад. дит. л-ри. Окремі твори Ж. переклали О. Копиленко, Л. Смілянський, О. Іваненко, О. Левицький, С. Давиденко та ін.

♦ Тв.: Избранное. М., 1985; Укр. перекл. — Хоробре каченя. К., 1955; Морські історії. К., 1958; Що я бачив. К., 1960.

■ Літ.: Жизнь и творчество Б. С. Житкова. М., 1955; Чуковская Л. Борис Житков. М., 1955; Черненко Г. Т. Вечный Колумб. Л., 1982; Чуковский К. Борис Житков. В кн.: Чуковский К. Современники. Портреты и этюды. Минск, 1985.

О. П. Охріменко.