ЖОЛДАК Олесь (Олексій) Іванович

ЖОЛДА́К Олесь (Олексій) Іванович

• ЖОЛДАК Олесь (Олексій) Іванович

(30.III 1918, с. Верблюжка, тепер Новгородків. р-ну Кіровогр. обл.)

- український радянський поет, перекладач. Член КПРС з 1943. Закінчив 1940 Запоріз. пед. ін-т. Учасник Великої Вітчизн. війни. Друкується з 1937. Поезії Ж. (збірки "Орлята", 1953; "Перевесло", 1964; "Рівновага", 1978) відображають події воєнного часу, трудову наснагу мирних літ, пройняті почуттям людяності й добра. Популярність здобули дотепні пародії, дружні шаржі, епіграми (збірки "Відколювання номерів", 1960; "Вибрики Пегаса", 1968; "Маститі мастаки", 1983). Переклав з білорус. мови поему "Пригоди цимбал" А. Кулешова (1952), зб. "Білоруські прислів'я та приказки" (1970), повість "Вовча зграя" В. Бикова (1975), з сербохорв. — драматичну поему "Гірський вінець" П. Нєгоша (1967) та ін. Окремі вірші Ж. перекладено рос. та білорус. мовами. Лауреат літ. премії ім. Остапа Вишні (1987).

♦ Тв.: Вибрики Пегаса. К., 1988.

■ Літ.: Воскрекасенко С. Із сміху люди бувають... "Літературна Україна", 1980, 6 червня; Мар'янівський М. Добра сила пародії. "Літературна Україна", 1984, 29 листопада; Слабошпицький М. Літературні "дуелі" Олеся Жолдака. "Українська мова й література в школі", 1987, № 6; Логвиненко О. Дещо з життя маститих мастаків "Літературна Україна". 1989, 2 листопада.

Б. А. Буркатов.