ЖУЛИНСЬКИЙ Микола Григорович

ЖУЛИ́НСЬКИЙ Микола Григорович

• ЖУЛИНСЬКИЙ Микола Григорович

(25.VIII 1940, с. Новосілки, тепер Млинівського р-ну Ровен. обл.)

- укр. рад. літературознавець і критик, доктор філологічних наук з 1982, член-кореспондент АН УРСР з 1990. Член КПРС з 1967. Закінчив 1968 Київ. ун-т. З 1972 працює в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (з 1978 — заст. директора). У центрі дослідницьких інтересів Ж. — морально-етичні пошуки сучас. рад. багатонац. прози та поезії, проблеми створення худож. характеру, жанрові, стильові особливості сучас. л-ри, питання письменницької майстерності. Автор книжки нарисів "Юність моя — комсомолія" (1971), літ.-крит. праць "Пафос життєствердження" (1974), "Концепція людини в радянській літературі" (1976), "Людина як міра часу" (1979), "Людина в літературі" (1983), "Наближення" (1986), статей, передмов, оглядів, серії розвідок про несправедливо замовчуваних письменників. За ст. "Найгуманніша мета" та "Правда життя, правда характеру" удостоєний 1978 Респ. премії в галузі літ.-худож. критики (тепер ім. О. І. Білецького). Портрет с. 213.

♦ Тв.: Із забуття — в безсмертя. К., 1990.

■ Літ.: Громова В. Становление идеала. "Литературное обозрение", 1975, № 1; Голубева З. З думкою про людину. "Прапор", 1981, № 2; Стрельбицкий М. Человек в литературе. "Радуга", 1984, № 11; Брюховецький В. С., Дончик В. Г. Цінність суспільна і художня. "Комуніст України", 1985, № 2; Абліцов В. (Рец. на кн.: Жулинський М. Г. Наближення: Літературні дороги]. "Радянське літературознавство", 1988, № 11.

В. С. Брюховецький.