ЗІГМОНТЕ Дагнія

ЗІ́ГМОНТЕ Дагнія

• ЗІГМОНТЕ Дагнія

(7.VII 1931, Рига)

- латис. рад. письменниця. Автор романів "Діти і дерева тягнуться до сонця" (1958), "Будь стійкою, Юта!" (1959), "Морські ворота" (1962), "Повинна бути Ховалінга" (1966), "Відьмин дім ремонтується" (1969), "Кінець синіх гномиків" (1973), "Коршун над хутором Загерієші" (1979), "Журавлі з болота Велетня" (1980), "Укус бджоли" (1985), "Прокляття", "Синій птах Ідальго" (обидва — 1989). Опубл. збірки гумористич. оповідання "Закони Хаммурапі" (1968), "Тернистий шлях графині Ізабелли" (1974), зб. оповідань "Чебрець" (1969), збірки новел "Дихання озера" (1965), "Вечір Шпаків" (1976), "Як дивно, що йде сніг" (1981), кн. літ. переказів "Совісний меч" (1988). Пише і для дітей (зб. оповідань "Пілот", 1978; "Чужий", 1984; "Весілля гусениці", 1988. та ін.). За її сценаріями поставлено ряд фільмів ("Блюз під дощем", 1982; "Вікторія", 1988, та ін.). Для творів З. характерні тонкий психологізм, романтична символіка, увага до складних душевних колізій. Окремі твори З. переклала І. Липовецька.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Будь стійкою, Юта! К., 1962; Інтелігентна людина. В кн.: Сузір'я, в. Б. К., 1971; Рос. перекл. — Дети и деревья тянутся к солнцу. — Морские ворота. М., 1962; Проклятье. Рига, 1987; Ястреб над бором. М., 1988.

А. Г. Шпиталь.