ЗІНЧУК Станіслав Сергійович

ЗІНЧУ́К Станіслав Сергійович

• ЗІНЧУК Станіслав Сергійович

(4.Х 1939, с. Орадівка, тепер Христинівського р-ну Черкас обл.)

- укр рад. поет, перекладач. Член КПРС з 1968. Закінчив 1962 Київ. ун-т. Учителював, працював у редакції газ. "Вечірній Київ", видавництвах "Дніпро", "Молодь". Друкується з 1962. Автор збірок "Мозаїка" (1969), "Слово" (1972), "Маятник сосни" (1976), "Сузір'я квітів" (1979), "Райдуга снопа" (1983), "Закон вірності" (1984), "Компасна стрілка" (1986), поеми "Аджимушкай" (опубл. окр. книжкою, 1984). Перекладає твори письменників братніх республік (М. Коміссарової, К. Симонова, М. Каріма, К. Кулієва, Р. Бородуліна, М. Могилевича, П. Макаля, С. Рустама та ін.) і зарубіж. країн (В. Броневського, Ю. Тувіма, Т. Ружевича, В. Незвала, Я. Скацела, Л. Стефанової та ін.). З. належить переспів "Пісні пісень" (1972). Окремі твори З. перекладено рос., вірм., груз., болг., угор. та ін. мовами.

Тв.: Поезії. К., 1989.

Літ.: Кацнельсон А. Вірність магістралі. "Дніпро", 1985, № 11: Осадчук П. Щаслива дорога через бранне поле. "Літературна Україна", 1986, 25 грудня.

Л. С. Дем'янівська.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me