ЗАГОРУЛЬКО Борис Терентійович

ЗАГОРУ́ЛЬКО Борис Терентійович

• ЗАГОРУЛЬКО Борис Терентійович

(6.Х 1927, м. Артемівськ, тепер Донец. обл. — 14.IV 1985, м. Дрогобич Львів. обл.)

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1951. Закінчив 1968 Львів. ун-т. Працював у пресі. Друкувався з 1945. Автор зб. повістей "Вогняна саламандра" (1968), роману "Первоцвіт" (1970), зб. оповідань і новел "На життєвій бистрині" (1977), зб. нарисів "Жовтневі сурми" (1986). Осн. тема — минуле і сучасне Прикарпаття та Верховини. Антифеод. боротьбу опришків 18 ст., їхні зв'язки із запоріз. козаками відтворено в істор. романі "Чорногора" (кн. 1 — 1980, кн. 2 — 1984). Роман "На семи вітрах" (опубл. 1987) — про відповідальність митця перед епохою, чесне служіння народові. Захоплюючись характерами романтичними, одержимими, З. еволюціонував у їх змалюванні від публіцистичності до ліризму й філос.-психологічних мотивацій. Повість З. "Анничка" екранізовано 1969 на Київ. кіностудії ім. О. П. Довженка.

Тв.: Рос. перекл. — Первоцвет. М., 1977.

Літ.: Кулаковський В. Світ Чорногори. "Вітчизна", 1981, № 7; Кулаковський В. Трагедія і велич Чорногори. "Вітчизна", 1985, № 12; Шалата М. Одержимість творення. В кн.: Загорулько Б. На семи вітрах. К., 1987.

М. Й. Шалата.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me