ЗАГОСКІН Михайло Миколайович

ЗАГО́СКІН Михайло Миколайович

• ЗАГОСКІН Михайло Миколайович

[14(25).VII 1789, с. Рамзай, тепер Мокшанського р-ну Пенз. обл. — 23.VI (5.VII) 1852, Москва]

- рос. письменник. Учасник Вітчизн. війни 1812. З 1831 — директор моск. театрів, з 1842 — Оружейної палати. Автор істор. романів "Юрій Милославський, або Росіяни в 1612 році" (1829), "Рославлєв, або Росіяни в 1812 році" (1831), "Аскольдова могила" (1833, уривки на друк. у зб. "Киев в русской поэзии". К., 1978) та ін., в яких відтворив колорит давнини, характери істор. осіб, побут минулого. Водночас вони позначені консерватизмом, монарх. тенденціями. Окремі вади кріпосницько-поміщицького провінційного життя і столичного дворянського побуту З. висміяв у комедіях "Пустун" (1815), "Богатонов, або Провінціал у столиці" (1817) та ін. Творчість З. вплинула на розвиток істор. жанру в рос. та укр. л-рах.

Тв.: Полное собрание сочинений, т. 1 — 10. СПБ — М., 1898; Сочинения, т. 1 — 2. М., 1988.

Літ.: Савинов М. М. Н. Загоскин. "Мирный труд", 1902, № 3; Аксаков С. Т. Биография Михаила Николаевича Загоскина. В кн.: Аксаков С. Т. Собрание сочинений, т. 4. М., 1966.

М. Л. Ковсан.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me