ЗАГУЛ Дмитро Юрійович

ЗАГУ́Л Дмитро Юрійович

• ЗАГУЛ Дмитро Юрійович

(літ. псевд. — І. Майдан, Б. Тиверець, Д. Буковинець, Г. Юрась та ін.; 28.VIII 1890, с. Мілієве, тепер Вижницького р-ну Чернів. обл. — літо 1944, Колима)

- укр. рад. поет, літературознавець, критик, перекладач. Працював у газ. "Нова Буковина". 1915 був інтернований рос. військами і вивезений у Нижній Новгород, пізніше переїхав до Одеси, а згодом до Києва. Був членом літ. орг-цій "Західна Україна", ВУСПП. Друкувався з 1909. Перші збірки віршів "З зелених гір" (1918), "На грані" (1919) створені в дусі естетики символізму. Збірки "Наш день" (1925), "Мотиви" (1927) доносять ритм соціалістичних перетворень. Творам З. властиві медитативність, мелодійність. Написав підручник "Поетика" (1923), опубл. статті "Рима в „Кобзарі" Шевченка" (1924), "Спад ліризму в сучасній українській поезії" (1924), "Деякі риси старонімецької пісні про Вальтарія з IX ст., аналогічні до окремих місць „Слова о полку Ігоревім"" (1926), брошуру "Література чи літературщина?" (1926), праці про творчість Ю. Федьковича, В. Стефаника, П. Тичини, В. Сосюри, В. Еллана-Блакитного, М. Терещенка, В. Кобилянського та ін. Перекладав із західноєвроп. л-р (Г. Гейне, Й. В. Гете, Ф. Шіллер, Дж. Байрон, Й. Р. Бехер, М. Андерсен-Нексе та ін.). Автор текстів ряду пісень та романсів ("Грими, грими, могутня пісне", "За буйнесеньким вітром в погоню" та ін.). Незаконно репресований 1933. Реабілітований 1957.

♦ Тв.: Вибране. К., 1961; Поезії. К., 1966.

■ Літ.: Якубський Б. Творчий шлях поета. "Життя й революція", 1928, № 7 — 8; Томашук Н. О., Чернець Л. М. Дмитро Загул. "Радянське літературознавство", 1961, № 3; Далавурак С. Дмитро Загул. В кн.: Українські радянські письменники, в. 6. К., 1968; Далавурак С. Талант згасили вітри Колими. "Друг читача", 1989, 28 вересня.

С. В. Далавурак.