ЗАКЛИНСЬКИЙ Роман Гнатович

ЗАКЛИ́НСЬКИЙ Роман Гнатович

• ЗАКЛИНСЬКИЙ Роман Гнатович

(крипт. — Р. З., Н. Н., Ром. З.; 8.IV 1852, с. Маріампіль, тепер Маринопіль Галицького р-ну ІваноФранк. обл. — 20.III 1931, с. Тростянець, тепер Яворів. р-ну Львів. обл.)

- укр. літературознавець, історик і етнограф. Брат К. Г. Заклинського і Л. Г. Заклинського. Батько Б. Р. Заклинського, К. Р. Заклинського, P. P. Заклинського. Закін. 1885 Львів. ун-т, викладав 1891 — 1912 у Станіслав. учит. семінарії. Брав активну участь у громад.-культур. житті, зокрема домігся відкриття у Станіславі укр. гімназії, укр. книгарні. Науково-літ. діяльність почав у 70-х pp. Друкувався у виданнях "Просвіти", активним діячем якої був, у газетах "Газета школьна", "Школьна часопись", "Учитель", "Батьківщина", "Діло", журн. "Зоря" та ін. Автор багатьох статей ("Про напади татарські", 1885, у додатку вміщено нар. думу про втечу трьох братів з Азова; "З нашої етнографії. Бойки, гуцули, лемки", "Географія Русі, часть перша: Русь Галицька, Буковинська й Угорська", "Руський буквар для народних шкіл", усі — 1887; "Чи можна Федьковича Косованом звати", 1895; "За слідами Федьковича". 1905). Наук. дослідження З. "Пояснене одного темного місця в „Слові о полку Ігоревім"" (1906) позитивно оцінив І. Франко (див. Франко І. Зібр. тв., т. 37. К., 1982, с. 121 — 124). З. належить істор. оповідання "Наше лихолітє" (1892). Був особисто знайомий з Ю. Федьковичем, І. Франком, М. Павликом, О. Маковеєм, Б. Грінченком, І. Нечуєм-Левицьким, листувався з ними. Написав спогади про Ю. Федьковича (1901) та І. Нечуя-Левицького (1928). Записував галиц. і буковин. фольклор.

♦ Тв.: Географія Русі, ч. 1. Львів, 1887; Пояснене одного темного місця в Слові о полку Ігоревім. Львів, 1906.

■ Літ.: Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 41. К., 1984; Арсенич П. І. Історико-етнографічне вивчення Гуцульщини в 30 — 80-х роках XIX ст. В кн.: Історіографічні дослідження в Українській РСР, в. 5. К., 1972.

П. І. Арсенич.