ЗАЛИГІН Сергій Павлович

ЗАЛИ́ГІН Сергій Павлович

• ЗАЛИГІН Сергій Павлович

[23.XI (6.XII) 1913, с. Дурасовка, тепер Башк. АРСР]

- рос. рад. письменник, Герой Соц. Праці (1988). Закінчив 1939 Омський сільськогосп. ін-т, канд. тех. наук з 1948. Працював агрономом, інженером-гідротехніком, гідрологом у Сибір. відділенні АН СРСР, завідував кафедрою Омського сільськогосп. ін-ту. З 1986 — гол. ред. журн. "Новий мир". Автор збірок оповідань: "Оповідання" (1941), "Північні оповідання" (1947), "На Велику землю" (1952), "Млинці" (1963), "Фестиваль" (1980), "Оповідання від першої особи" (1983), оповідання-п'єси "Три пункти буття" (1985). У сатир. повісті "Свідки" (1956), романі "Стежки Алтаю" (1962) порушуються проблеми взаємодії людини і природи, науки і суспільства. Повість "На Іртиші" ("З хроніки села Круті Луки", 1964) — про соціальні зміни на селі у 30-і pp., драматизм і суперечливість процесу колективізації. У романах "Солона Падь" (1967 — 68; з історії громадян. війни в Сибіру; Держ. премія СРСР, 1968) та "Комісія" (1975) З. прагне осмислити діалектику минулого і сучасного в боротьбі за побудову нового суспільства. Теми людського щастя, дружби, любові, активного гуманізму розроблені в родинно-побут. романі "Південноамериканський варіант" (1974). Роман "Після бурі" (кн. 1 — 2, 1980 — 85) відображає характер Жовтн. революції, соціалістичні перетворення в країні. З. властиві відкриття нових драм. ракурсів життя і пильна увага до руху думки людини, синтез методів письменницького бачення і наук. дослідження. Пристрасною загостреністю відзначаються публіцистичні статті З. з актуальних соціально-політ., екон., екол. проблем — "Поворот", "Розумний союз з природою" (обидві — 1987), "Повертаючись до водних проблем" (1988), "Екологія і суспільство" (1989). Пише нариси (книги "Весною нинішнього року", 1954; "Нариси і оповідання", 1955; "Звичайні дні", 1957), літературознавчі праці ("Про ненаписані оповідання", 1961; "Мій поет. Про творчість Чехова", 1971; "Літературні турботи", 3-є вид. — 1982; "Співбесіди", 1982). З. належать статті про О. Пушкіна, М. Гоголя, В. Шукшина, О. Солженіцина, Д. Лихачова та ін., а також збірки статей про латис. та угор. л-ри, есе "До питання про безсмертя" (1988). Упорядник зб. перекладів укр. мовою "Російське радянське оповідання". Окремі твори З. переклали Д. Бобир, Г. Кулінич, Н. Лісовенко, С. Нікіташенко, В. Крикуненко, В. Бородін.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1979 — 80; Критика, публицистика. К., 1987; В пределах искусства М., 1988; Позиция. М., 1988; После бури, кн. 1 — 2. М., 1988; Три пункта бытия. М., 1988; Комиссия. М., 1988; Укр. перекл. — Стежки Алтаю. К., 1965; Санна путь. В кн : Російське радянське оповідання, в. 2. К., 1975; Солона Падь. К., 1976; Південноамериканський варіант. К., 1983; Після бурі. кн. 1 — 2. К., 1989.

■ Літ.: Теракопян Л. Сергей Залыгин. М., 1973; Нуйкин А. Зрелость художника. Очерк творчества Сергея Залыгина М., 1984; Дедков И. А. Сергей Залыгин. М 1985; Горшенин А В. Сергей Залыгин. Новосибирск, 1986.

Т. П. Заморій.