ЗАЛКА (Zalka) Мате
ЗА́ЛКА (Zalka) Мате
• ЗАЛКА (Zalka) Мате
(справж. — Бела Франкль; 23.IV 1896, с. Матольч, Угорщина — 11.VI 1937, м. Уеска, Іспанія; 1979 прах перевезено до Угорщини)
- утор. письменник. 1918 став членом Федерації іноземних комуністич. груп, яка 1920 ввійшла до РКП(б). Закінчив 1915 комерц. уч-ще. В роки 1-ї світової війни воював на італ. і сх. фронтах. 1916 потрапив у рос. полон (під Луцьком). Під час громадян. війни брав участь у партиз. боротьбі в Сибіру, у складі Червоної Армії звільняв Київ, штурмував Перекоп. Після демобілізації працював на дипломатичній, парт. і рад. роботі. Під ім'ям генерала Лукача з 1936 в Іспанії командував 12-ю Інтербригадою, був смертельно поранений у бою під Уескою. Друкувався з 1924 на сторінках рад. (в т. ч. укр.) та угор. емігрантської преси. Твори З. автобіографічні за основою, їм властиві лірична тональність, лаконічність викладу. В оповіданнях "Ходя" (1924), "Кавалерійський рейд" (1929) показав пробудження класової свідомості в народних масах під впливом революційних подій.
Багато творів присвятив героїці соціалістич. революції і громадян. війни (оповідання "Хижаки", 1925; "Німий", 1928; "Янош-солдат", 1934, та ін.), соціальним перетворенням в СРСР, формуванню колективістської моралі (оповідання "Бунт", 1925; "Стрибок з трамваю", 1927; повість "Село за туманами", 1931). В романі "Добердо" (1936) викривав імперіалістичну війну. Ряд творів З. тематично пов'язаний з Україною (повість "Генерал", 1930; роман "Комети повертаються", 1936, незакін.; оповідання "Бомбіст", 1925, "Яблука", 1934, і "Будьонівець", 1935). В 1928 — 36 майже щороку приїжджав на Україну. Жив і працював у с. Біликах (тепер смт) Кобеляц. р-ну Полтав. обл.; з 1961 тут діє Залки Мате музей, 1976 встановлено пам'ятник письменникові. Творча дружба єднала З. з Л. Первомайським, Ю. Яновським, Ю. Смоличем, С. Голованівським, ін. укр. письменниками. Учасник Міжнародної конференції революційних письменників (1930) у Харкові. Нагороджений рад. орденом Червоного Прапора (1928). Окремі твори З. переклали М. Оглоблін, В. Сосюра, А. Хуторян, Ф. Гавриш, Л. Довніч, Є. Литвиненко, Ю. Попсуєнко, М. Лембак та ін.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Повість про вічний мир Х., 1929; Ходя. Х., 1930; Хоробрий кравчик. Х. — К., 1930; Мирослав воює. К., 1936; Добердо. — Оповідання. К., 1985; Рос. перекл. — Повесть о вечном мире М., 1966; Избранное. М., 1988.
■ Літ.: Россиянов О. Матэ Залка. М. 1964; Матэ Залка — писатель, генерал, человек. М., 1976; Мегела І. П. Пролетарська співдружність К., 1978; Про Мате Залку. К., 1979; Рознатовская Ю. А., Юхас М. Матэ Залка. Биобиблиографический указатель М — Будапешт, 1987.
І. П. Мегела.