ЗАРУЦЬКИЙ Афанасій Олексійович

ЗАРУ́ЦЬКИЙ Афанасій Олексійович

• ЗАРУЦЬКИЙ Афанасій Олексійович

(2-а пол. 17 ст., м. Глухів, тепер Сум. обл. — 1720, за ін. даними 1723, м. Новгород-Сіверський, тепер Черніг. обл.) — укр. письменник. Походив з сім'ї священика. Освіту здобув, ймовірно, в Києво-Могилянській колегії та за кордоном. 1688 був священиком у Ніжині, 1694 — протопопом у Новгороді-Сіверському. Його проповіді в Глухові 1708 слухав Петро I. Перший віршований твір З. — панегірик "Мисленний рай" (1688). Про нього схвально відгукнувся Лазар Баранович. Автор великої богосл. праці "ХлЂб ангельський, на крестном жертовницЂ ізпеченний" (1717, дійшов до нас у рукопису), у якій тлумачиться Євангеліє від Іоанна. Особливість її — у дедикаціях (присвятах), малюнках та віршах.

■ Літ.: Левицкий О. Афанасий Заруцкий, малорусский панегирист конца XVII и начала XVIII ст. "Киевская старина", 1896, т. 52, март; Маркевич А. К биографии Афанасия Заруцкого. "Киевская старина", 1896, т. 53, апрель.

М. М. Сулима.