ЗАРУДНИЙ Микола Якович

ЗАРУ́ДНИЙ Микола Якович

• ЗАРУДНИЙ Микола Якович

(20.VIII 1921, с. Оріховець, тепер Сквирського р-ну Київ. обл.)

- укр. рад. драматург. Член КПРС з 1948. Закінчив 1942 Казах. ун-т (Алма-Ата). Учасник Великої Вітчизн. війни. Працював у пресі, 1961 — 63 — гол. ред. Київ. кіностудії ім. О. П. Довженка. Друкується з 1944. У ранніх, значною мірою наслідувальних п'єсах "Весна" (1949), "На крутих берегах" (1955), "Якщо ти любиш" (1959), "Сашко вибирає дорогу" (1960), "Фабрикант", "Антеї" (обидві — 1961), а також у повісті "Мої земляки" (1950), зб. оповідань "Світло" (1961) З. переважно висвітлює соціально-побутові сторінки життя. Створив кілька романіч ("На білому світі", 1967; "Уран", 1970; "Плея", 1973), в яких порушує моральні та екол. проблеми сьогоднішнього укр. села.

Письменник віддає перевагу драмі, досягаючи в ній дедалі більшої сценічної виразності. Це — драм. трилогія "Ніч і полум'я" (1958), "Сині роси" (1968), "Вірність" (1969, присвячена боротьбі укр. народу за владу Рад), п'єси "Марина" (1964), "За Сибіром сонце сходить" (1980, на істор. тему), трагедії "Тил" (1977; Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1978, про воєнне лихоліття). У драмах і комедіях "Чужий дім" (1960), "Ну й дітки ж...", "Острів твоєї мрії" (обидві — 1963), "Фортуна" (1964), "На сьомому небі" (1967), "Рим, 17, до запитання" (1969), "Пробачте, ми без гриму" (1971), "Пора жовтого листя" (1972), "І відлетимо з вітрами" (1976), "Обочина" (1982) ідеться про морально-етичні аспекти буття сучас. людини. В творчості З. домінує тема села. Антоном Кряжем у п'єсі "Веселка" (1958) драматург почав своєрідне дослідження образу голови колгоспу, що опиняється в конфліктних ситуаціях. Послідовно, з повагою до свого героя і розумінням складності його діяльності З. художньо осмислює цей образ у драмах "Дороги, які ми вибираємо" (1971,), "Таке довге-довге літо" (1974), "Під високими зорями" (1976), "Регіон" (1984), "Бронзова фаза" (1986), "Пором" (1987). Водночас відображає процеси, що відбуваються в суспільстві, створює неоднозначні й суперечливі людські характери. Творам З. властиве реалістичне насичення конкретикою сучас. дійсності, природний гумор і комізм ситуацій поєднуються в них з загостреним драматизмом характерів. П'єси З. ставились у театрах України, Москви, Ленінграда, союзних республік, за рубежем. Окремі твори перекладено рос., болг., польс., чес., угор., нім., кит. мовами.

♦ Тв.: Твори, т. 1 — 4. К., 1981 — 82; Рос. перекл. — Остров твоей мечты. М., 1966; На седьмом небе. М., 1970; Синие росы. М., 1973; Уран. М., 1974; Гилея. М., 1976; На белом свете. — Уран. М., 1987.

■ Літ.: Кисельов й. Микола Зарудний. В кн.: Письменники Радянської України, в. 10. К., 1981; Шлапак Д. З любов'ю до сучасника. К., 1981.

Д. Т. Вакуленко.