ЗАХАРОВ Яків Іванович

ЗАХА́РОВ Яків Іванович

• ЗАХАРОВ Яків Іванович

(29.Х 1920, с. Богданівка, тепер Ардатовського р-ну Мордов. АРСР)

- рос. рад. письменник. Член КПРС з 1940. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1951 Військово-політ. академію ім. В. І. Леніна в Москві. Живе на Україні. Автор поетич. збірок ("В гарнізоні ракетнім", "Без тебе не можу", обидві — 1964; "Зірки над ракетами", 1968; "Серце в караулі", 1976), збірок нарисів і оповідань ("Служили два суворовці", 1961; "Лікоть друга", 1963), докум. повісті "Повернення з невідомості" (1984). У докум. повісті "Атакують шахтарі" (1980) відображено ратну звитягу 395-ї шахтарської дивізії, яка пройшла з боями від Кавказу до Берліна, визволяла Україну від нім.-фашист. загарбників (3. був у складі цієї дивізії). Йому належить розвідка "Маяковський у газеті" (1964).

♦ Тв.: О друзьях-товарищцах. Алма-Ата, 1974: Судьбы солдатские. Алма-Ата, 1979; На тревожных постах. Донецк, 1981; Миусские высоты. Донецк, 1987; Орден твоего отца. М., 1988.

■ Літ.: Борзунов С. [Рец. на кн.: Захаров Я. Возвращение из неизвестности. Непридуманная повесть. Донецк, 1984]. "Новий мир", 1986, № 1.

О. Л. Бішарев.