ЗАХАРКО Іван

ЗАХА́РКО Іван

• ЗАХАРКО Іван

(крипт. — І. З.; 1851, Львів — 25.IX 1919, Чернівці)

- укр. письменник, видавець, актор і режисер. У 80 — 90-х pp. 19 ст. — актор укр.-польс. трупи О. Бачинського, польс. театрів у Кракові. Організатор і керівник укр. аматор. театру при ремісничому т-ві "Зоря", згодом відомого під назвою "Буковинський народний театр" (1901 — 10). Був управителем укр. друкарні т-ва "Руська Рада" в Чернівцях, видавав твори укр. та перекладної худож. л-ри, наук.-популярні книжки і брошури для робітників і селян. Друкувався у буковин. газетах "Буковина", "Руська рада" і "Народний голос". Автор гумористич. віршів "Лік", "Нема щастя" (обидва — 1900), "Зуби", "Шевський майстер", "Бабин наказ", "У тата вдався" (всі — 1901), "Пояснив", "З хлопської філософії" (1904), "Редепта" (1907), в яких розробляв побутові сюжети в стилі співомовок С. Руданського; оповідань з нар. життя "Сильвестр", "Дві перші могили" (обидва — 1900), "Він має дідька" (1903), "Циган паломником" (1904), "Запросини на весілля", "Дарована книжка" (1913) та ін. Зіграв ролі Стецька ("Сватання на Гончарівці" Г. Квітки-Основ'яненка), Івана, Маюфеса ("Безталанна", "Сто тисяч" І. Карпенка-Карого) та ін. Поставив спектаклі "Наталка-Полтавка" І. Котляревського, "За двома зайцями" М. Старицького та ін.

Р. Я. Пилипчук.