ЗАХАРЧЕНКО Василь Іванович

ЗАХА́РЧЕНКО Василь Іванович

• ЗАХАРЧЕНКО Василь Іванович

(13.I 1936, с. Гутирівка, тепер Полтав. р-ну Полтав. обл.)

- укр. рад. письменник. Закінчив 1958 Київ. ун-т. Працював у пресі. Друкується з 1963. Автор збірок повістей і оповідань "Співучий корінь" (1964), "Трамвай о шостій вечора" (1966), "Стежка" (1968), "Дзвінок на світанні" (1981), "У п'ятницю після обід" (1982), "Лозові кошики" (1986, до цієї збірки увійшов роман "Ярмарок"), "Велика Ведмедиця" (1988).

У своїх творах З. часто звертається до траг. колізій війни, говорить про моральні втрати, заподіяні нею. У повісті "Проїздом" (1981) і ряді оповідань змальовано воєнне і повоєнне дитинство, окупаційне лихоліття, біль якого відлунює в долях людей (повість "Брат милосердний", 1982). У творах З. багато проникливо спостережених деталей у зображенні характерів героїв, у відтворенні пережитих ними душевних потрясінь (оповідання "Постріл", "Діти", "Дзвінок на світанні"). За роман "Клекіт старого лелеки" (1989) удостоєний премії ім. А. В. Головка (1990).

♦ Тв.: Лозові кошики. К., 1986; Брат милосердний К., 1990.

■ Літ.: Гончаров Н. Поющие пласты. Донецк, 1966; Ломазова К. Характери чи замальовки? — Дзюба І. Визріває слово правди. "Київ", 1937, № 3.

В. П. Агєєва.