ЗАХАР'ЯСЕВИЧ (Zachariasiewicz) Ян

ЗАХАР'ЯСЕ́ВИЧ (Zachariasiewicz) Ян

• ЗАХАР'ЯСЕВИЧ (Zachariasiewicz) Ян

(1.ІХ 1823, м. Радимно, тепер Пшемисльського воєводства — 7.V 1906, с. Кривче, того ж воєводства)

- польс. письменник і публіцист. Нар. у сім'ї укр. службовця. Навчався 1833 — 39 у Перемишл. гімназії. За політ. діяльність 1842 — 44 та 1849 — 51 був ув'язнений австр. владою. Працював у редакціях польс. газет і журналів у Львові. Автор численних повістей на істор. теми та з життя тогочас. Галичини ("Червона шапка". 1869; "Хліб без солі", "Королівська ніч", обидві — 1871, та ін.). В соціально-побут. творах, зокрема в повістях "Святий Юр" (т. 1 — 3, 1862), "Ярема" (1863), "Людина без завтра" (1871), "Право безправ'я" (1877) змалював долю трудового селянства, зокрема українського. Опубл. спогади про І. Вагилевича: "Іван Вагилевич" (1866) і "Муза чи медуза?" (1886). І. Вагилевич був прототипом повісті З. "Учений" (т. 1 — 2, 1855). Оповідання З. "Обезнасліджений" переклав Д. Йосифович.

Р. Я. Пилипчук.