ЗАХАРЖЕВСЬКА Вікторія Олександрівна

ЗАХАРЖЕ́ВСЬКА Вікторія Олександрівна

• ЗАХАРЖЕВСЬКА Вікторія Олександрівна

(24.XI 1932, м. Мглін Брян. обл.)

- укр. рад. літературознавець, канд. філол. наук з 1981. Закінчила 1954 Київ. ун-т. З 1957 працює в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. З 1980 — учений секретар Укр. комітету славістів. Досліджує болг. л-ру 20 ст., укр.-болг. і рос.-болг. літ. зв'язки, взаємовідносини л-ри з образотворчим мистецтвом. Автор монографій "Болгарська революційна поезія 30-х — поч. 40-х років XX ст." (1971), "Димитр Димов" (1978), "Людмил Стоянов" (1982), "Українсько-болгарські літературні взаємини XX ст." (1989), статей з питань типологічних явищ в сучас. болг. й укр. л-рах. Одна з авторів 5-томної праці "Українська література у загальнослов'янському і світовому літературному контексті" (1987, т. 2). Переклала окремі твори Д. Димова, П. Вежинова, К. Калчева, Б. Райнова, Е. Станева, Й. Радичкова, В. Зарева та ін. Упорядник кількох видань болг. прози в українському перекладі. Нагороджена болгарським орденом Кирила і Мефодія (1976).

Ю. Л. Булаховська.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me